Загальнопсихологічні характеристики періоду раннього дитинства

Провідною психічною функцією цього періоду можна вважати сприйняття. Загальновідомо, що пам'ять дитини раннього віку виявляється завжди тільки в активному сприйнятті – пізнаванні, мислення в цей час виявляється винятково як наочно-дієве. Мислити для дитини раннього віку означає розбиратися в даних емоційно-забарвлених зв’язках і робити своєрідні, відповідні цій сприйманій ситуації дій, емоції в ранньому дитинстві виявляються переважно в момент наочного сприйняття того об’єкта, до якого вони спрямовані. У цьому віці переважають такі види пам’яті: рухова,емоційна і частково образна.

У ранньому дитинстві вперше з’являються зачатки ігрової діяльності, де дитина бере на себе роль (зазвичай дорослого). Уперше це виявляється у 2-2,3 року в називанні себе спочатку власним ім’ям а потім ім’ям іншої людини.

У ранньому дитинстві з розвитком ігрової ситуації та ролі ускладнюється структура ігрових дій. На початку вони одноактні: гра полягає в годуванні, причісуванні, митті, укладанні до сну ляльки. Трохи пізніше, між 1,6-2 роками, гра вже складається з двох або кількох елементарних дій, ніяк між собою не пов’язаних (дитина спочатку заколисує ляльку, а потім годує або вчить ходити). Незважаючи на те,що дії проводяться послідовно, вони ще не становлять логічного обґрунтування ланцюга. Потім логіка ігрових дій починає відображати логіку життя людини.

Розвиток символічної функції виявляється і в графічних діях та малюнках дітей. Так, на 2 році життя з’являються карлючки – всілякі графічні побудови, які ще не містять образотворчого задуму і спочатку не виконують роль знаків. Після 1,5 років ставлення власних карлючок стає осмисленим, діти починають приписувати їм який-небудь зміст, причому спочатку одні й ті самі карлючки позначають і людину, і собаку, і машину.

До кінця 2 року дитина починає засвоювати образотворчу функцію малювання: шукає у власних карлючках схожість із реальними об’єктами або графічними зразками, які пропонує дорослий. Після 2 років дитина вчиться довільно відтворювати власні зображення, а пізніше – зразок дорослого. Розвиток наслідування відбувається не в напрямі деталізації у відтворенні окремих ліній, а в напрямі відтворення структури зразка в цілому. До 3 років з’являються перші «головоноги».

Відповідно до нового рівня самосвідомості змінюється і спілкування дитини з дорослими. Характеризується як ситуативно-ділове. Воно починає формуватися з 6 місяців, а після 2,5-3 років змінюється на позаситуативно-пізнавальне. Головними особливостями цієї форми комунікації є перебіг спілкування на тлі практичної взаємодії дитини і дорослого та зв'язок комунікативної діяльності з такою взаємодією. Провідними в ранньому дитинстві стають ділові мотиви спілкування, які тісно поєднуються з мотивами пізнавальними й особистісними.

На підході до кризи присутня чітка когнітивна симптоматика:

· Гострий інтерес до свого зображення в дзеркалі

· Дитина спантеличена своєю зовнішністю, зацікавлена тим, як вона виглядає в очах інших. У дівчаток інтерес до вбрання, хлопчики починають виявляти заклопотаність своєю ефективністю, наприклад у конструюванні. Гостро реагують на невдачу.

Криза трьох років належить до числа гострих. Дитина некерована, впадає в лють. Поведінка майже не піддається корекції. Період важкий, як для дорослого, так і для самої дитини.

Основні прояви кризи трьох років.

1. Негативізм – реакція не на зміст пропозиції дорослих,а на те, що вона йде від дорослих. Прагнення зробити навпаки, навіть усупереч власному бажанню.

2. Упертість. Дитина наполягає на чомусь не через те, що вона цього хоче, а тому, що вона цього зажадала, вона зв’язана своїм первинним рішенням.

3. Норовливість. Вона безособова, спрямована проти норм виховання, способу життя, який склався до трьох років.

4. Свавілля. Дитина прагне все робити сама.

5. Протест-бунт. Дитина у стані війни і конфлікту з тими,хто її оточує.

6. Симптом знецінення виявляється в тому, що дитина починає лаятися, дратувати і обзивати батьків

7. Деспотизм. Дитина примушує батьків робити все, що вона вимагає. Щодо молодших сестер і братів деспотизм виявляється як ревнощі.

Криза перебігає як криза соціальних взаємин і пов’язана зі становленням самосвідомості дитини. З’являється пропозиція «Я сам». Дитина пізнає відмінність між «повинен» і «хочу».

Проведено дослідження нервово-психічного розвитку дітей раннього віку від 2 до 3 років. Маємо такі результати:

6% дітей мають низькі показники нервово-психічного розвитку

У 46% дітей середній рівень показників нервово-психічного розвитку

26% дітей мають достатній рівень

20% високий рівень показників нервово-психічного розвитку.

На протязі першого півріччя навчального року був проведений моніторинг адаптації новоприбулих дітей раннього віку від 2 до 3 років. Маємо такі результати:

У 36% дітей виявлено легкий ступінь адаптації

У 27% дітей виявлено середній ступінь адаптації

У 31% дітей виявлено важкий ступінь адаптації.

Кiлькiсть переглядiв: 75